Чи будуть українські біженці платити податки за кордоном?

«Найбільш незбагненне в цьому світі – податкова шкала», – Альберт Ейнштейн.

Податкове резиденство в Україні

Резиденство та громадянство – різні юридичні терміни.

Громадяни України можуть бути податковими резидентами інших країн, так само як і громадяни іноземних країн податковими резидентами України.

Що ж означає поняття «податковий резидент»? Фізична особа, що сплачує податки по місцю свого проживання/перебування і являється резидентом тієї держави, в якій сплачуються такі податки.

Місцем постійного проживання платника податків вважається житло, де він зареєстрований чи яке ним орендується на тривалий строк.

Місцем перебування фізичної особи являється перебування в країні понад 183 дні.

При визначенні резиденства особи враховується такий критерій як «центр життєвих інтересів» – це країна, де особа постійно проживала, працювала, де знаходиться її сім’я і власність.

Оподаткування фізичних осіб біженців

У випадку коли платник податків набуває статусу податкового резидента в іноземній державі, він не втрачає такий статус для Державної податкової служби України (ДПС). Саме тому, щоб уникнути подвійного оподаткування, українським біженцям необхідно документально підтвердити факт свого проживання в іншій країні (наприклад, надати договір оренди житла, дозвіл на довгострокове/постійне перебування та ін.).

Якщо так сталося, що фізична особа сплатила податки двічі: у країні перебування та в Україні, то необхідно не пізніше 1 травня 2023 року до ДПС направити податкову декларацію про доходи, в якій зазначити підставу та суму зайво сплаченого ПДФО – податку на прибуток/дохід, з метою повернення різниці сплаченого податку. Крім того, рекомендуємо у компетентному органі іноземної держави отримати довідку з інформацією про суму сплаченого податку та об’єкт оподаткування, яку долучити разом з податковою декларацією до органів ДПС (така довідка підлягає апостилізації в країні її видачі).

Як оподатковується матеріальна допомога?

Звертаємо увагу, що наразі на законодавчому рівні держави очікуємо позитивне вирішення питання про звільнення українських біженців від сплати податків за отриману фінансову допомогу за кордоном. На жаль, наше законодавство передбачає включення такої допомоги (крім допомоги, отриманої від благодійних організацій) до оподаткованого доходу.

Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів іноземних держав щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, що надасть можливість (попередньо з 2023 року) відслідковувати банківські рахунки українців, відкриті за кордоном із сумами грошових коштів, які на них надходять, для їх подальшого оподаткування. Тому залишається сподіватися, що найближчим часом будуть внесені зміни до законодавчих актів у частині звільнення українських біженців від оподаткування фінансової допомоги, отриманої за кордоном.

Оподаткування українських ФОПів

Що ж відбувається з оподаткуванням доходів ФОПів, які виїхали за кордон, однак продовжують працювати, отримуючи дохід на банківські рахунки, відкриті в Україні?

Податкове законодавство нашої держави передбачає, що не зважаючи на здійснення господарської діяльності ФОПами за межами України, дохід останніх підлягає оподаткуванню в Україні. Крім того, країна проживання (якщо мова йде про таке проживання більш як 183 дні) розглядає свою територію як «постійну базу» господарської діяльності таких українських ФОПів, а тому дохід останніх підлягає там оподаткуванню з дати приїзду/реєстрації таких осіб.

На відміну від фізичної особи, яка подає податкову декларацію та має можливість зазначити зайво сплачений податок з метою отримання різниці від його сплати в іноземній державі, декларація платника єдиного податку не передбачає можливості зарахування сплаченого «іноземного податку» в рахунок сплати єдиного податку в Україні.

Податкове резиденство за кордоном

У кожній державі існує своє податкове законодавство та свої правила визначення особи своїм резидентом та отримання від такої особи сплати податку з доходу.

Більшість країн, як приклад: Болгарія, Польща, Угорщина, Литва, присвоюючи статус податкового резидента, відштовхуються від часу перебування фізичної особи в країні або звертають увагу на її економічну та ділову активність.

Проте, деякі країни основним критерієм визначення податкового резиденства вбачають не країну, де фізична особа має «центр життєвих інтересів», а тривалість перебування в такій країні, як приклад: Естонія, Німеччина, Туреччина, Латвія, , Молдова, Грузія, Чехія та ін.

Розберемо на прикладі таких держав, як: Польща, Німеччина та Іспанія особливості оподаткування українських біженців.

Польща

Конвенція між урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Міністерство фінансів Республіки Польща  (Департамент прибуткового податку) в липні 2022 року, на підставі раніше укладеної Угоди від 12.01.1993 між Україною та Польщею про уникнення подвійного оподаткування, з урахуванням тієї обставини, що перебування українців у Польщі пов’язане з втечею та прихистком від війни, у зв’язку з військовою агресією росії проти України та введення на території України військового стану, вирішили наступне: «що стосується українських резидентів у Польщі, польські податкові органи забезпечують гнучкий та індивідуальний підхід, що не заперечує можливості збереження центру життєвих інтересів в Україні у воєнний час».

Польща не визнаватиме українських біженців, які вимушено перебувають на її території більш як 183 дні, своїми податковими резидентами, окрім того випадку, коли фізична особа за власним бажанням звернеться із заявою до компетентних органів про визнання її резидентом Польщі.

Німеччина

Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно.

Для податкового резиденства достатньо знаходитись в країні 183 дні.

Сплата податків особою в Німеччині буде залежити від визначення її статусу резидент чи нерезидент.

Платник податків має право зменшити суму податку з іноземного доходу, що підлягає сплаті в Україні, на суму податків, які були сплачені в Німеччині.

Іспанія

Україна має  двосторонню угоду про уникнення подвійного оподаткування з Іспанією згідно Конвенції між Урядом Союзу Радянських  Соціалістичних Республік та Урядом Іспанії.

Сплата податків особою в Іспанії буде залежити від визначення її статусу резидент чи нерезидент.

Платник податків має право зменшити суму податку з іноземного доходу, що підлягає сплаті в Україні, на суму податків, які були сплачені в Іспанії.

Де краще сплачувати податки?

Кожна фізична особа має прийняти для себе рішення де їй вигідніше бути податковим резидентом, після чого подати до компетентних органів обраної країни податкову декларацію про доходи.

З метою підтвердження податкової резиденції необхідно збирати підтверджуючі документи: договори оренди житла, квитанції за сплату комунальних платежів, довідки з навчальних закладів та ін.

Якщо платник податків вирішив бути податковим резидентом іншої держави, необхідно знятися з податкового резиденства України та зареєструватися в обраній країні, де така особа перебуває понад 183 дні.

На жаль, до сьогоднішнього дня не існує міжнародного законодавчого акту з чітким роз’ясненням та розмежуванням поняття вимушеного резиденства, яке не буде мати наслідком сплату українськими біженцями податків за кордоном та набуття статусу податкового резидента.

Україна буде намагатися визначати усіх осіб, що знаходяться під тимчасовим захистом в інших країнах резидентами своєї держави, хоча на даний час закони після спливу 183 днів не визначають статусу резидента України для осіб, які отримали тимчасовий захист в інших країнах.

Спірні питання в здійсненні оподаткування доходів українських біженців у державі перебування та в Україні вирішуватимуться шляхом взаємного узгодження.

Що робити у випадку виникнення обов’язків сплатити податки, з якими не згодний платник?

З часу виникнення податкових зобов’язань протягом трьох років такий платник податків має право подати заяву до компетентного органу, який за принципом взаємності повинен усунути такі порушення.

На сьогоднішній день очікується роз’яснення з боку Європейського Союзу відносно єдиної позиції щодо податкового резиденства українських біженців.

Як мінімізувати податкові ризики?

З таким явищем як війна в Україні, що змусила велику кількість українців тимчасово переїхати до інших країн, у світі ще не зустрічалися, тому всі прописані міжнародні конвенції, договори та закони ЄС, не передбачають умов, як діяти з особами, що постраждали в Україні та отримали захист в інших державах.

Однак, до того часу поки не буде прийнято окремий закон ЄС чи Україна укладе довгострокову транскордонну угоду про захист прав українців, які вимушено перемістились до інших країн, питання колізії у подвійному оподаткуванню платників податків не буде вирішено.

Тому, щоб мінімізувати ймовірність виникнення податкових спорів та як наслідок – притягнення до юридичної відповідальності, а також з метою можливості повернення сум сплачених податків та вибору податкового резиденства, платнику податків слід виконати наступні дії:

• Подати відповідну заяву в Центр обслуговування платників податкової інспекції та отримати довідку на підтвердження статусу фізичної особи податкового резидента України.
• Подати відповідну заяву в Центр обслуговування платників податкової інспекції та отримати довідку на підтвердження статусу фізичної особи – підприємця податкового резидента України.
• Отримати довідку в компетентному органі іноземної держави з інформацією про суму сплаченого податку, об’єкт оподаткування.
• У тому випадку, коли особа вирішила залишитися за кордоном, слід знятися з податкового резиденства України та зареєструватися в обраній країні, де така особа перебуває понад 183 дні.