Що таке substance і навіщо він іноземним компаніям?

У сучасному світі, де бізнес-структури стають все більш складними та глобальними, питання податкової справедливості набуває ключового значення. Щоб запобігти зловживанням та податковим ухиленням, країни та міжнародні організації регулярно впроваджують різні стандарти, зокрема, такі як правила “substance”. Ці правила покликані забезпечувати справедливе оподаткування та стимулювати компанії до участі у реальній бізнес-діяльності у тих країнах, де вони зареєстровані.

У цій статті ми розглянемо, що таке поняття “substance”, які критерії необхідно виконувати компаніям для дотримання цих правил, і які тенденції можна виділити у застосуванні сабстенсу у різних юрисдикціях.

Що таке “substance”?

“Substance” – це поняття, що визначає ступінь діяльності та присутності компанії у певній країні. Воно включає такі елементи, як фізична наявність офісу, наймання співробітників, проведення бізнес-операцій і виконання інших дій, які свідчать про те, що компанія реально функціонує в даній юрисдикції, а не є просто “паперовим” підприємством, створеним для податкових і юридичних переваг.

Критерії сабстенсу

Критерії “substance” (або реальної присутності) можуть змінюватись в залежності від конкретної юрисдикції та її законодавства. Однак існують загальні критерії, які часто використовуються для визначення наявності “substance” у компанії. Ці критерії зазвичай включають такі аспекти:

• Фізична присутність – наявність фізичного офісу, складу чи інших комерційних приміщень у країні, де зареєстровано компанію.
• Функція роботодавця – компанія повинна мати найманих співробітників, які працюють на постійній основі (деякі країни вимагають саме резидентних працівників).
• Активна бізнес-діяльність, яка полягає у виконанні реальних комерційних операцій, пов’язаних із основною діяльністю компанії.
• Місцеве фінансове управління – компанія повинна вести свої фінансові операції та облік на місцевому рівні, а також мати рахунки у банку в цій країні.
• Якщо компанія надає послуги або продукти клієнтам, їй потрібно мати місцеве клієнтоорієнтоване обслуговування (сайт, доставку, місцевий телефон, місцевих партнерів та агентів).

Крім даних загальних критеріїв, кожна країна може встановлювати свої особливі правила сабстенсу та їх мінімальний рівень, щоб вважалася, що компанія реально веде діяльність у країні реєстрації і може претендувати на відповідні пільги.

Навіщо іноземним компаніям сабстенс?

Однією з головних причин створення “substance” є дотримання податкових законів країни, де компанія діє. Багато країн мають складні податкові системи та вимагають, щоб компанії сплачували податки на прибуток, ПДВ та інші податки. Саме через створення реальної діяльності в країні компанії можуть виправдати свою наявність і сплачувати знижені податки відповідно до законодавства, оскільки несуть деякі витрати на утримання компанії і надають робочі місця. Особливо актуально це наразі серед офшорних юрисдикцій, які одна за одною запроваджують вимоги сабстенсу для тих, хто раніше використовував безподаткові юрисдикції як податковий притулок і не вів жодної реальної діяльності.

Окрім цього, маючи реальну присутність у країні, компанія може отримати доступ до місцевих ресурсів, субсидій та інших пільг, які можуть суттєво покращити її конкурентоспроможність на місцевому ринку та мати більш високу та благонадійну репутацію серед партнерів та контрагентів, а також залучати інвестиції ззовні. Тобто фактично за допомогою сабстенсу держави виводять із тіні бізнес і змушують його або працювати на місцевому рівні або сплачувати податки по повному.

Де застосовується сабстенс?

На сьогоднішній день правила сабстенсу вже не щось нове та незвичайне. Протягом останніх 5 років ці норми поширилися практично по всіх популярним офшорним країнам та там, де оподаткування викликало питання у контексті боротьби з податковими ухиленнями та забезпечення справедливого оподаткування. Нижче розглянемо приклади країн та регіонів, де уже впроваджено або в процесі впровадження правила “substance”:

• Безподаткові юрисдикції: Деякі офшорні території, такі як Бермуди, БВО, Сейшели, Панама, Багамські острови, Невіс, Барбадос, ОАЕ впроваджують або навіть уже посилюють правила присутності для запобігання податковим ухиленням та зміцненню своєї податкової бази (наприклад, це вимоги щодо фінансової звітності, зберігання бухгалтерії, наявності реального офісу та співробітників як мінімум на аутсорсі).
• Британські офшори: Британські офшорні території, такі як Кайманові острови, Острів Мен та Джерсі анонсували та взяли на себе зобов’язання щодо впровадження правил “substance” відповідно до міжнародних стандартів та вимог.
• Азіатські фінансові центри: Сінгапур та Гонконг також уважно стежать за вимогами “substance” та вносячи зміни до свого законодавства, щоб забезпечити відповідність міжнародним стандартам.
• Європейський Союз: В рамках ініціативи боротьби з податковими ухиленнями ЄС також починає впроваджувати правила “substance” через різні директиви. Зокрема, вже розроблено Директиву ATAD 3 (Anti-Tax Avoidance Directive 3), яка передбачає, що компанії повинні мати реальну фізичну присутність та активність у країнах, де вони зареєстровані хоча б у мінімальних умовах.

Стандарти сабстенсу в Європі

Докладніше поговоримо про сабстенс у Європі. Так, вище зазначена ATAD 3 – це директива Європейського Союзу, спрямована на запобігання зловживанню холдинговими компаніями з обмеженою або нульовою економічною присутністю. Директива була запропонована Європейським парламентом ще у грудні 2021 року та планувалося її застосування країнами-членами ЄС з 31 грудня 2023 року.

Основні положення та норми Директиви ATAD 3 передбачають наступне:

• Мінімальний тест економічної присутності – включає ряд індикаторів, які повинні бути дотримані компанією, щоб вважалася достатня економічна присутність. Якщо компанія не проходить тест, вона може бути позбавлена певних податкових пільг, таких як податкові відрахування або звільнення від податку на прибуток.
• Зобов’язання по звітності – зобов’язує компанії подавати звіти про свою економічну присутність до податкових органів країн-членів ЄС. Звіти повинні включати інформацію про структуру компанії, її діяльність та управління.
• Штрафи – за недотримання мінімального тесту економічної присутності або зобов’язань по звітності компанії можуть бути оштрафовані на суму до 5% її річного обороту.

У сферу застосування ATAD-3 підпадають усі компанії, які можуть вважатися податковими резидентами країни-члена ЄС та мають право на отримання сертифікату податкового резидентства (до винятку належать дочірні компанії, фінустанови, компанії, зареєстровані на біржі).

Мінімальний рівень сабстенсу (так званий тест) від якого залежатиме право компанії на податкові пільги включає наявність:

1) приміщення (офіс, склад) у державі-члені ЄС;

2) активного банківського операційного рахунку підприємства у межах ЄС;

3) резидентного директора чи резидентних співробітників компанії з відповідною кваліфікацією.

Поки що ці правила не діють, адже для початку Директива ATAD 3 має бути прийнята та імплементована всіма країнами-членами ЄС. Очікується, що вона почне застосовуватися в 2024 році, але цей термін цілком може бути відкладений або перенесений, оскільки країни можуть не встигнути реалізувати ці норми так швидко.

Але компанії, які підпадають під дію Директиви, повинні завчасно вжити заходів для того, щоб відповідати її положенням і не потрапити під поняття «shell entities» з наслідками повного оподаткування або штрафних санкцій.

Таким чином, “substance” – це важливий аспект для іноземних компаній, які прагнуть надалі успішно та прозоро розвивати свій бізнес за кордоном. Створення реальної присутності в країні допомагає компаніям дотримуватись податкових та юридичних вимог, зміцнювати бізнес-відносини та покращувати свою репутацію. При цьому, сьогодні важливо стежити за змінами тенденцій правил сабстенсу в офшорах і ЄС, щоб не потрапити в невигідне податкове становище або обмеження.

Тому, якщо вам потрібна консультація з цих питань або допомога з дотриманням критеріїв сабстенсу в різних юрисдикціях, у тому числі і в офшорах, звертайтесь до наших фахівців.