Податки та податкова система США

Американська податкова система — це той самий «великий і страшний дракон», про якого всі чули, але мало хто по-справжньому розуміє, як він працює. Вона багаторівнева, складна та доволі непередбачувана: тут податки справляють не лише на федеральному рівні, а й кожен штат має власні правила, ставки й навіть свої податкові органи. Додайте до цього муніципальні збори — і отримаєте справжній лабіринт, я в якому заблукати дуже легко.

Для бізнесу чи інвестора США — країна можливостей, але саме податки часто стають «зоною турбулентності». Пільги, податкові кредити, спеціальні режими для окремих сфер — усе це можна використати на користь компанії, якщо знати правила гри. А от якщо їх ігнорувати — IRS (американська податкова) дуже швидко нагадає про себе…

У цьому гайді ми розберемо загальну інформацію щодо податкової системи США: хто і що платить, які існують основні податки для бізнесу, чим вони відрізняються по формам компаній та які нюанси потрібно врахувати іноземним підприємцям.

Основи податкової системи США

Податкова система США побудована за принципом «матрьошки». Є федеральний рівень (федеральні податки) — він спільний для всієї країни. Саме тут визначаються базові правила гри: прибутковий податок, корпоративний податок, податки на спадщину та дарування. Відповідає за це Internal Revenue Service (IRS) — головний контролер податків в США.

Другий рівень — штати. І тут починається найцікавіше. Кожен штат має право сам вирішувати, які податки збирати, які ставки встановлювати та навіть чи потрібен взагалі прибутковий податок. Наприклад, у Флориді чи Техасі немає податку з доходів фізичних осіб, тоді як у Каліфорнії ставки можуть «кусатися» на рівні понад 10%.

Третій рівень — муніципальний (місцеві податки). Міста та округи також можуть вводити свої збори: від податку на нерухомість до місцевих продажів. Це означає, що одна і та сама компанія в Нью-Йорку та, наприклад, у Майамі може мати зовсім різне податкове навантаження, навіть якщо бізнес-модель однакова.

І при цьому важливий нюанс: у США діє принцип світового оподаткування. Тобто американські резиденти сплачують податки не лише з доходів у США, а й з усього, що заробляють у світі. Для іноземців правила трішки інші — вони платять податки з доходів, пов’язаних із США (наприклад, оренда американської нерухомості чи доходи від компанії, зареєстрованої там), хоча і тут є підводні камені, про які далі розповімо.

Що потрібно знати іноземному бізнесу та нерезиденту?

Перед тим як ми перейдемо до безпосередніх цифр та податків. Зауважимо, важливі моменти оподаткування бізнесу нерезидента.

Перше й головне — нерезидент США не зобов’язаний автоматично платити податки з доходів з усього світу, як американці. Але варто отримати дохід, який «має джерело в США» — і ви вже у грі. Наприклад: орендна плата з нерухомості в Майамі, дивіденди від американської компанії, прибуток від продажу товарів у Штатах. Тут податки ніхто не відміняв.

Другий момент — податок на утримання (withholding tax). Якщо ваша компанія отримує виплати від американських партнерів (роялті, відсотки, дивіденди), ці гроші можуть обкладати одразу на 30%. Проте, завдяки угодам про уникнення подвійного оподаткування, ставка може бути нижчою (наприклад, 5–15%). Але для цього треба подати форму W-8BEN або W-8BEN-E — без цього IRS просто не визнає ваше «нерезидентство».

Третє — якщо ви реєструєте компанію в США, то формально вважаєтесь «domestic entity». Це означає, що компанія стає податковим резидентом США, і на неї поширюються всі місцеві правила. Але нюанс у тому, що власник-нерезидент може структурувати діяльність так, щоб мінімізувати федеральний податок на прибуток, наприклад через LLC (яка за замовчуванням — «прозора» для IRS, і податки сплачуються на рівні власника, а не самої компанії).

Четверте — звітність ніхто не відміняв. Навіть якщо компанія фактично не вела діяльності та не мала доходів у США, потрібно подати «нульові» декларації. За ігнорування — штрафи, які часто більші, ніж потенційні податки.

П’яте — для роботи з банками, платіжними системами та партнерами нерезидентам потрібен EIN (Employer Identification Number). Це податковий номер для бізнесу. І навіть якщо у вас один фрилансерський контракт у США — без EIN партнер навряд чи зможе платити вам напряму.

Шосте — не забувайте про штати. Навіть якщо ви оптимізували федеральні податки, штат може вимагати своє. Тому завжди потрібно аналізувати не лише федеральний рівень, а й конкретний штат, де ведеться бізнес.

Податки для фізичних осіб у США

Американська податкова система для фізосіб тримається на трьох китах: резидентство, доходи та звітність. І кожен з них має свої «нюанси».

1. Резидент чи нерезидент?

Податкове резидентство в США визначається не тільки паспортом чи грін-картою. Тут працює правило «substantial presence test» — якщо ви фізично перебували у США понад 183 дні за останні 3 роки (рахують за спеціальною формулою), вітаємо: ви резидент і маєте сплачувати податки зі всіх доходів у світі.
Нерезиденти ж платять тільки з доходів, що мають джерело в США.

2. Federal Income Tax (федеральний прибутковий податок)

Федеральний прибутковий податок у США завжди працює за прогресивною шкалою: чим більше заробляєш — тим вищу ставку сплачуєш. Але важливо: ставка застосовується не до всього доходу, а лише до його частини в певному діапазоні (tax bracket). Тобто навіть якщо ви «дотягнули» до найвищої ставки 37%, це не означає, що весь ваш дохід обкладається під 37%.

Для резидентів діє прогресивна шкала від 10% до 37%. У іноземців в США (nonresident) схема оподаткування працює по-іншому. Якщо людина заробляє активний дохід у США — наприклад, зарплату від американського роботодавця, оплату за надані послуги чи прибуток від оренди через зареєстрований бізнес — то до такого доходу буде  застосовуватися звичайна прогресивна шкала податку на прибуток (від 10% до 37%). Але коли мова йде про пасивні доходи, ситуація інша: це дивіденди від акцій американських компаній, роялті (платежі за використання авторських прав чи технологій), відсотки за банківськими рахунками або облігаціями, а також орендна плата від нерухомості, якщо вона не оформлена як бізнес. У таких випадках IRS одразу утримує податок у джерела виплати — стандартно 30%, якщо тільки не діє міжнародна податкова угода, яка дозволяє зменшити ставку.

Діапазони Federal Income Tax на 2025 рік:

Для single filer (одинокий платник податків):

• 10% — до $11,925
• 12% — від $11,926 до $48,475
• 22% — від $48,476 до $103,350
• 24% — від $103,351 до $197,300
• 32% — від $197,301 до $250,525
• 35% — від $250,526 до $626,350
• 37% — понад $626,350

Для married filing jointly (подружжя, яке подає спільно):

• 10% — до $23,850
• 12% — $23,851 – $96,950
• 22% — $96,951 – $206,700
• 24% — $206,701 – $394,600
• 32% — $394,601 – $501,050
• 35% — $501,051 – $751,600
• 37% — понад $751,600

Для head of household (голова сімейства):

• 10% — до $17,000
• 12% — $17,001 – $64,850
• 22% — $64,851 – $103,350
• 24% — $103,351 – $197,300
• 32% — $197,301 – $250,500
• 35% — $250,501 – $626,350
• 37% — понад $626,350

3. Податки штатів

Не забуваймо, що штати мають власні ставки прибуткового податку. Є «податкові оази» на кшталт Техасу чи Флориди (0%), але в Каліфорнії чи Нью-Йорку ставка може сягати 12%. Тобто резидент одного штату може платити суттєво менше або більше, ніж резидент іншого.

4. Social Security та Medicare

Якщо ви працюєте в США, з вашої зарплати додатково утримують внески на соціальне страхування (6,2%) і медицину (1,45%). Роботодавець платить ще стільки ж. Для фрілансерів податки в США на зарплату — подвійні, адже вони вважаються одночасно і працівником, і роботодавцем.

5. Податок на приріст капіталу (Capital Gains)

Короткострокові інвестиції (акції, крипта, нерухомість, продані менш ніж за рік) оподатковуються як звичайний індивідуальний дохід за ставкою від 10 до 37%.

Довгострокові інвестиції (строк володіння понад рік) — за пільговими ставками 0%, 15% або 20% залежно від доходу.

6. Податок на спадщину та подарунки

Американці славляться цим «приємним сюрпризом»: спадщина понад $13,99 млн (станом на 2025 рік) може обкладатися податком до 40%.

7. Звітність (tax return)

Кожен, хто отримує дохід у США, зобов’язаний подавати декларацію (форма 1040 для резидентів або 1040-NR для нерезидентів). Навіть якщо ви нічого не винні державі, без подачі декларації — штрафи й блокування податкового номера, без якого потім нікуди.

Податки для компаній у США: C-Corp, S-Corp та LLC

У США корпоративне оподаткування ще складніше, і залежить від типу компанії та обраної системи оподаткування. Особливо це важливо для іноземних власників, адже від форми компанії залежить, чи будете ви платити федеральні податки з доходів у США, чи ні.  Тому, для ясності розглянемо усі три форми компаній та можливі їх податкові системи.

1. C-Corporation (C-Corp)

• Федеральний корпоративний податок: 21% на прибуток.
• Податки штатів: від 0% до 11,5%.
• Дивіденди власників: сплачуються додатково на рівні фізичних осіб за ставкою федерального податку + податки штату.
• Особливості: double taxation — прибуток спочатку обкладається на корпоративному рівні, потім дивіденди — на рівні власника.

2. S-Corporation (S-Corp)

• Федеральний корпоративний податок: 0% (прибуток проходить через власників і оподатковується як особистий дохід).
• Оподаткування власників: прогресивні ставки від 10% до 37% для резидентів США.
• Обмеження: тільки громадяни або резиденти США можуть бути акціонерами — іноземні власники не можуть бути учасниками без спеціальних схем.

3. LLC (Limited Liability Company)

LLC — найпопулярніша форма для іноземного бізнесу. Оподаткування може бути двома способами: як корпорація (C-Corp) або як pass-through компанія (на рівні власників).

Сценарій 1: LLC оподатковується як корпорація (C-Corp)

• Федеральний податок: 21% на прибуток незалежно від того, чи веде компанія діяльність у США.
• Податки штатів: залежать від економічної присутності компанії у штаті. Наприклад, у Делавері корпорації, що не ведуть бізнес у штаті, не платять податок штату 8,7%. У штатах з активною діяльністю ставка може додаватися.

Сценарій 2: LLC як pass-through (на рівні власників)

• Федеральний рівень: LLC сама не платить федеральний податок на прибуток. Оподатковуються лише власники за ставками прибуткового податку від 10% до 37% (прогресивна ставка податку). Для нерезидентів податок сплачується тільки з «ефективно пов’язаного доходу» (Effectively Connected Income, ECI). Якщо діяльність і доходи LLC походять виключно з-за меж США і немає фізичної присутності в США — федеральний податок не сплачується.

Але, пасивні доходи з США (відсотки, дивіденди) можуть обкладатися 30% withholding tax, або менше за угодою про уникнення подвійного оподаткування.

• Рівень штатів: У Делавері: компанії без діяльності у штаті не платять corporate income tax, але сплачують фіксований франшизний податок $300. У Вайомінгу: немає корпоративного податку, але є щорічний франшизний збір мінімум $60 і подача Annual Report.
• Обов’язкові вимоги: LLC із нерезидентами повинна подавати щорічні форми до секретаря штату та форму 5472 до IRS щодо операцій з власником, навіть якщо податку немає.

Важливо: Якщо LLC (яка обрала систему оподаткування на рівні власників – pass-though) починає отримувати доходи з джерел у США або вести бізнес на території США, вона зобов’язана сплачувати податок до 37% для фізосіб-нерезидентів (за прогресивною шкалою) або 21%, якщо власником такої компанії є юридична особа. На рівні штатів оподаткування відбуватиметься аналогічно оподаткуванню корпорації – якщо компанія здійснює діяльність в конкретному штаті, тоді додатково дохід оподаткувується і на рівні штату.

Франшизний податок (Franchise Tax) у США

Франшизний податок — це не податок на прибуток, а плата за право існування компанії у штаті. Він стягується незалежно від того, чи отримує компанія прибуток, і навіть якщо вона не веде активної діяльності. Для іноземних власників LLC або C-Corp це особливо важливо: невчасна сплата або ігнорування податку може призвести до штрафів або анулювання реєстрації компанії.

У Делавері франшизний податок для корпорацій, що не ведуть бізнес у штаті, становить від $225 (залежить від кількості випущених акцій).  До LLC застосовується фіксована сума $300. Податок сплачується щорічно під час подачі Annual Report, навіть якщо прибутку немає.

У Вайомінгу немає корпоративного податку взагалі, але LLC зобов’язані щорічно подавати Annual Report і сплачувати ліцензійний збір, який стартує від $60. Інші штати можуть застосовувати різні механізми нарахування франшизного податку: від фіксованих сум до ставок, розрахованих на основі капіталу або вартості акцій.

Для нерезидентів важливо пам’ятати, що франшизний податок потрібно сплачувати навіть якщо компанія не веде діяльності у США. Ігнорування цього податку може створити серйозні проблеми для іноземних підприємців.

Податок з продажу (Sales Tax) у США

Sales tax — це податок на продаж товарів і деяких послуг, який сплачує кінцевий споживач, але збирає і перераховує продавець. У США немає федерального sales tax, всі ставки встановлюються на рівні штатів, а іноді і на рівні округів та міст, тому податкове навантаження може сильно відрізнятися.

Ставки sales tax у штатах коливаються від 0% (наприклад, Делавер, Орегон, Аляска) до понад 7–8% (Каліфорнія, Теннессі). Додатково місцеві органи влади можуть накладати свої податки, що доводить загальну ставку до 10–11% у деяких містах.

Не всі товари і послуги підпадають під податок. Зазвичай sales tax застосовується до фізичних товарів, а послуги оподатковуються тільки у певних штатах. Наприклад, у Каліфорнії податок може стягуватися з цифрових у поєднанні з фізичними послугами чи товарами або професійних послуг, тоді як у Нью-Йорку лише з обмеженої кількості категорій.

Продавець відповідає за правильний збір та перерахунок податку. Компанія повинна зареєструватися у відповідному штаті, вести облік продажів і регулярно подавати звіти. Несплата або неправильний розрахунок sales tax може призвести до штрафів і нарахування пені.

Для іноземних компаній ключовим є поняття economic nexus. Якщо нерезидент веде бізнес у штаті через онлайн-продажі, і обсяг продажів перевищує встановлений поріг (зазвичай  від $100,000 на рік або певну кількість транзакцій), він зобов’язаний реєструватися та збирати податок. Якщо поріг не перевищено і немає фізичної присутності, sales tax часто не застосовується.

Особливу увагу потрібно приділити онлайн-продажам. Після рішення South Dakota v. Wayfair (2018) багато штатів почали вимагати збір sales tax навіть від компаній без фізичної присутності, якщо виконані критерії економічної активності. Це означає, що іноземний онлайн-бізнес повинен перевіряти, у яких штатах потрібно реєструватися для збору податку, і вести облік продажів для правильного звітування.

Таким чином, американська податкова система досить складна і багаторівнева: федеральні податки, податки штатів, франшизні збори, sales tax, а ще специфічні правила для нерезидентів і іноземних компаній. Для тих, хто тільки починає працювати з США або планує інвестиції, важливо розуміти, яка структура компанії буде оптимальною, які види податків доведеться сплачувати і як уникнути непотрібних штрафів.

Нерезидентам та іноземним бізнесам слід звертати увагу на три ключові моменти: вибір типу компанії (C-Corp, LLC), правильну податкову структуру (pass-through чи корпоративне оподаткування) і виконання всіх вимог штатів (Annual Report, франшизний податок, форми IRS та контроль звітності). Планування на старті дозволяє зекономити тисячі доларів і уникнути проблем із законодавством.

Якщо вам цікаво дізнатися більше про податки в США, чи ви плануєте реєстрацію компанії в Америці, Azola Legal Services допоможе з усім: від вибору юрисдикції та типу компанії до оформлення EIN, подачі податкової декларації та збору необхідних документів і правильного податкового планування.