Огляд системи ПДВ в ЄС: основні принципи та правила

Податок на додану вартість (ПДВ) є однією з найважливіших складових фіскальної політики багатьох країн, включаючи країни Європейського Союзу (ЄС). Система ПДВ в ЄС складається зі складних правил та принципів, які регулюють оподаткування споживчих товарів та послуг у внутрішньому ринку. Відповідно до цієї системи, податок стягується на кожному етапі виробництва та обігу товару, що відображається у ціні кінцевого продукту.

Будемо ж розбиратись які правила ПДВ діють в Європейському Союзі, розглядаючи їхню сутність та вплив на підприємства та споживачів у європейському економічному просторі. Адже розуміння цих аспектів є важливим для ефективного функціонування внутрішнього ринку ЄС та забезпечення фінансової стабільності  підприємців країн-членів.

Якими актами регулюється ПДВ в Європі?

Система ПДВ в Європейському Союзі (ЄС) регулюється рядом правових актів на двох основних рівнях: на рівні Європейського Союзу та національному рівні кожної країни-члена:

1. Директива 2006/112/ЄС ід 28 листопада 2006 року про ПДВ (Directive on VAT): Це основний правовий документ ЄС, що регулює систему ПДВ у всьому Європейському Союзі. Він встановлює загальні принципи та правила оподаткування споживчих товарів та послуг у межах ЄС. Директива встановлює мінімальні ставки ПДВ, принципи оподаткування міжнародної торгівлі, а також правила щодо місця здійснення операцій з ПДВ.
2. Національне законодавство: Кожна країна-член Європейського Союзу має своє власне національне законодавство, що регулює аспекти системи ПДВ в межах її території. Це включає в себе визначення остаточних ставок ПДВ, правила обліку та сплати податку, винятки та особливі випадки оподаткування. Національне законодавство завжди враховує норми Директиви та інтегрує їх на свій лад. Наприклад, Директивою передбачено, що мінімальна ставка ПДВ в Європі 15%, а кожна окрема країна ЄС вже встановлює свою індивідуальну ставку.

Окрім основних директив та національного законодавства, існують інші допоміжні акти та постанови, які можуть деталізувати або доповнювати правила ПДВ у різних аспектах:  це адміністративні положення, рішення Європейського Суду з питань оподаткування та постанови міністерств та податкових служб країн-членів.

Загальна мета цих актів полягає у створенні єдиної та спрощеної системи оподаткування споживчих товарів та послуг у межах Європейського Союзу, сприяючи розвитку внутрішнього ринку та забезпеченню фінансової стабільності.

Основні правила оподаткування ПДВ (VAT) в Європі

Згідно вже згаданої Директиви, оподаткуванню ПДВ в ЄС підлягають наступні операції:

1. Постачання товарів та послуг за винагороду в межах країни-члена ЄС:

– Продаж товарів від оподатковуваної особи всередині країни-члена ЄС.

– Постачання послуг в межах країни-члена ЄС, втому числі електронних послуг в Інтернеті.

2. Придбання товарів та послуг у межах ЄС:

– Придбання товарів від оподатковуваної особи або неоподатковуваної юридичної особи, якщо продавець має статус оподатковуваної особи.

– Придбання нових транспортних засобів або підакцизних продуктів.

3. Імпорт товарів:

– Операції з ввезення товарів на митну територію Європейського Союзу.

Однак є передбачені випадки, коли операції зазначені вище не підлягають оподаткуванню ПДВ:

• Придбання товарів, які є предметом маржинальної схеми (для вживаних товарів, витворів мистецтва тощо).
• Придбання вживаних транспортних засобів за умови, що продавець є оподатковуваним дилером і діє як такий.
• Придбання товарів у межах ЄС, які є предметом спеціальних механізмів продажу з публічних торгів (наприклад антикваріат, експонати і т.п.).
• У випадках звільнення юридичної особи від оподаткування.

Звертаємо увагу, що експорт товарів та послуг за межі Європейського союзу звільнений від оподаткування ПДВ.

Податковий обов’язок сплати ПДВ покладається на кінцевих споживачів, оскільки вони є тими, хто фактично платить цей податок при купівлі товарів або послуг. Однак, хоча цей тягар лежить на споживачах, вони не є тими, хто відповідає за адміністрування та перерахунок ПДВ до бюджету.

Ця відповідальність лежить на продавцях товарів або послуг. Це означає, що продавці мають обов’язок реєструватися як платники ПДВ при досягнені певного порогового значення (кожна країна встановлює свій поріг), збирати цей податок від своїх клієнтів (споживачів), звітувати по ПДВ до податкової, а потім перераховувати податок до державного бюджету. Цей процес адміністрування ПДВ становить важливу частину податкової системи, яка допомагає забезпечити стабільність та ефективність збору податків.

Визначення країни сплати ПДВ

Для визначення, чи потрібно стягувати ПДВ, а також в якій країні цей податок повинен бути сплачений, дуже важливо встановити місце здійснення операцій. Для більшості операцій це місце, де покупець знаходиться або де він зареєстрований для цілей оподаткування.

Цей принцип відомий як принцип місця споживання. За цим принципом, коли товари або послуги переходять від одного суб’єкта до іншого, місце операцій визначається на основі місця розташування покупця, а не продавця.

Наприклад, якщо компанія з Франції закупляє товари у Німеччині для своєї діяльності, місце здійснення операції буде Німеччина, оскільки покупець – це французька компанія. Тому ця операція буде підпадати під німецькі правила щодо ПДВ.

Цей принцип також використовується для визначення, чи потрібно сплачувати податок на ввезені товари. Якщо товари імпортуються у країну, місце сплати ПДВ зазвичай визначається за місцем призначення, тобто країною, де товари будуть використовуватися або споживатися.

Дане правило дозволяє уникнути подвійного оподаткування та забезпечує зрозумілість та прозорість у сфері міжнародних операцій, спрощуючи визначення обов’язків з оподаткування для бізнесу та забезпечуючи стабільність у сфері міжнародної торгівлі.

Ставки ПДВ (VAT) в Європі

Як вже згадувалось, країни-члени ЄС мають право встановлювати власні ставки ПДВ, але вони не можуть бути нижчими за 15%. Наразі ставки ПДВ в Європі варіюються від 16% до 27% і  їх можна розділити на три види:

1. Стандартна ставка VAT: Це найпоширеніша ставка, яка застосовується до більшості товарів і послуг. Вона зазвичай становить від 16% до 27% залежно від країни. Найбільш поширена ставка ПДВ в Європі – 20-21%.
2. Знижена ставка: Ця ставка застосовується до певних видів товарів та послуг, які вважаються основними для життя та щоденного споживання. Наприклад, це можуть бути продукти харчування, книги, ліки, газети тощо. Знижена ставка зазвичай становить від 5% до 15%, і не може бути менше 5%.
3. Пільгова ставка: Ця ставка застосовується до певних специфічних товарів чи послуг, які можуть бути пов’язані з культурою, мистецтвом, освітою тощо. Ці ставки можуть бути нульовими або дуже низькими 3-4%.

Важливо зазначити, що ставки ПДВ можуть час від часу змінюватися в залежності від економічних умов та законодавчих змін у країні. Тому для бізнесу важливо постійно відстежувати зміни в ставках ПДВ та відповідно адаптувати свою бухгалтерію і ціноутворення.

Реєстрація платником VAT та важливі нюанси для підприємців

Реєстрація як платника ПДВ (VAT) та подання звітності є ключовими аспектами для будь-якої компанії, що здійснює торгівлю товаром в Європейському Союзі. Тому, розповідаємо про важливі кроки та вимоги, пов’язані з цим процесом:

• Реєстрація як платника ПДВ: Першим кроком для компанії є реєстрація у відповідному органі податкової служби країни, де вони мають намір здійснювати торгівлю. Це може вимагати подання певної документації, такої як статут компанії, ідентифікаційний номер тощо. Після успішної реєстрації компанія отримує унікальний номер платника ПДВ.
• Ведення обліку: Після отримання номера платника ПДВ компанія зобов’язана вести облік всіх операцій, пов’язаних зі збором та сплатою ПДВ. Це включає ведення обліку покупок, продажів, отримання та виписування рахунків-фактур тощо.
• Подання звітності: Платники ПДВ повинні регулярно подавати звітність щодо своєї діяльності податковій службі. Це може включати подання місячних, квартальних або річних податкових звітів, в залежності від обсягу та типу діяльності компанії. У цих звітах потрібно вказати суми збору ПДВ, який був зібраний від клієнтів, а також суми ПДВ, які були сплачені за покупки.
• Дотримання вимог щодо зберігання документів: Платники ПДВ повинні зберігати всю відповідну документацію, пов’язану з операціями з ПДВ, протягом певного періоду часу. Це включає в себе рахунки-фактури, договори, вантажні накладні та інші важливі документи.
• Використання електронних систем для рахунків: ЄС активно впроваджує систему E-Invoicing, наразі лише декілька країн (Польща, Румунія, Італія, Іспанія) впровадили у своє законодавство такі зміни, але варто врахувати, що це неминучий етап цифровізації у ЄС до якого варто бути готовими і іншим країнам.

Дотримання цих вимог щодо реєстрації та звітності допомагає компаніям уникнути проблем з податковою службою та забезпечує правильну та ефективну операційну діяльність в Європейському Союзі.

Якщо у вас є запитання щодо системи ПДВ у ЄС, або ваша компанія планує торгівлю  в рамках Європи, звертайтесь до юристів Azola Legal Services, які забезпечать вас усією необхідною інформацію  про податкові зобов’язання та допоможуть отримати статус платника VAT в Європі.