Україна планує вступ до SEPA: які перспективи та наслідки?

У червні 2025 року Україна офіційно оголосила про намір приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA — Single Euro Payments Area). Це рішення стало ще одним кроком до глибшої інтеграції у фінансову інфраструктуру Європейського Союзу та модернізації української банківської системи. Вступ до SEPA відкриває нові можливості як для бізнесу, так і для громадян: спрощення міжнародних переказів, зниження комісій, підвищення прозорості та швидкості фінансових операцій.

Однак разом із перевагами це також означає певні виклики — від технічної готовності до нормативного узгодження з європейськими стандартами. Тому, для розуміння  що таке SEPA, які переваги отримає Україна після приєднання, і які наслідки це матиме для фінансового сектору, підприємців і споживачів, ми підготували для вас відповідні роз’яснення.

Що таке SEPA?

SEPA (Single Euro Payments Area) — це Єдина зона платежів у євро, створена для спрощення грошових переказів у межах Європи. Ініціатива була започаткована Європейською комісією, Європейським центральним банком і Європейською платіжною радою з метою створення єдиного фінансового простору, у якому безготівкові розрахунки в євро між країнами-учасницями здійснюються так само легко, швидко та безпечно, як і всередині однієї країни.

На практиці SEPA дозволяє приватним особам, компаніям та державним установам здійснювати банківські перекази в євро в межах зони без необхідності відкривати рахунки в інших країнах або платити додаткові комісії за «міжнародний» переказ. Усі транзакції у межах SEPA мають єдині правила, стандарти та формати, що спрощує їх обробку та зменшує витрати для всіх учасників ринку.

До зони SEPA входять станом на липень 2025 року вже 41 країна, зокрема всі країни Європейського Союзу, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія, Монако, Сан-Марино, Андорра та Ватикан.

Наприкінці 2024-го та вже у поточному 2025 році до SEPA приєдналися Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Молдова та Сербія. Їхні банки та платіжні установи зможуть розпочати здійснення SEPA-переказів уже до кінця поточного року. Тим часом Косово та Україна, в свою чергу, також готуються подати заявки на вступ.

Приєднання до цієї системи — це не лише питання фінансових переказів, а й важливий етап інтеграції у європейський економічний простір.

Які переваги дасть вступ до SEPA для України?

Приєднання України до SEPA відкриває низку стратегічно важливих переваг, як на рівні держави, так і для бізнесу та громадян. Це не просто технічна модернізація платіжної інфраструктури, а реальний крок у бік економічної інтеграції з Європейським Союзом.

1. Дешевші та швидші міжнародні перекази

Для українців, які отримують дохід з-за кордону або переказують гроші родичам в ЄС, вступ до SEPA означатиме зменшення банківських комісій і пришвидшення операцій. Грошові перекази у євро здійснюватимуться за лічені години, а іноді — і в режимі «день у день».

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) оцінює потенційний економічний ефект від приєднання України до SEPA для бізнеса і населення від 70 млн  до 100 млн євро на рік за рахунок здешевлення транзакцій.

2. Підтримка українського бізнесу в Європі

Українські компанії, які працюють з європейськими партнерами, отримають змогу здійснювати розрахунки в євро на рівні з компаніями з ЄС. Це підвищить їхню конкурентоспроможність, зменшить витрати на транзакції та дозволить легше інтегруватися у міжнародні платіжні системи.

3. Європейські стандарти прозорості

SEPA передбачає використання уніфікованих стандартів безпеки, прозорості та звітності. Це допоможе боротися з фінансовими зловживаннями, покращить моніторинг транзакцій і посилить довіру з боку європейських партнерів і фінансових установ.

4. Технічна модернізація банківської системи

Щоб приєднатися до SEPA, Національний банк України та комерційні банки повинні адаптувати свої платіжні системи до європейських вимог. Це означає оновлення інфраструктури, цифрових інструментів та стандартів обробки платежів.

5. Геополітичний сигнал

Формальне приєднання до SEPA — це також символічний і політичний крок, що свідчить про євроінтеграційні прагнення України. Це зміцнює міжнародну довіру та створює передумови для подальших кроків у напрямку членства в ЄС.

Які виклики стоять перед Україною на шляху до SEPA?

Хоча приєднання України до SEPA відкриває нові можливості, процес інтеграції супроводжується рядом серйозних викликів і зобов’язань, безпосередньо пов’язаних із приведенням фінансової системи країни до європейських стандартів.

1. Посилення фінансового моніторингу та відповідальності

Одним із ключових завдань стане гармонізація українського законодавства з нормами ЄС у сфері протидії відмиванню коштів (AML) та боротьби з фінансуванням тероризму (CFT). Це вимагатиме посилення вимог до ідентифікації клієнтів, моніторингу транзакцій і перевірки ділової репутації учасників фінансового ринку. Усі суб’єкти первинного фінансового моніторингу будуть зобов’язані повідомляти правоохоронні органи про підозрілі дії, запобігати участі осіб із судимістю в управлінні компаніями та ретельно перевіряти кінцевих бенефіціарів.

2. Захист персональних даних

Українські фінансові установи повинні будуть забезпечити високий рівень захищеності персональних даних, зокрема у процесах збору, обробки та передачі інформації. Це передбачає не лише вдосконалення внутрішніх політик безпеки, а й технічне оновлення систем відповідно до європейських норм, зокрема — GDPR.

3. Розширення державного контролю та створення нових реєстрів

Інтеграція до SEPA передбачає глибшу взаємодію з державними органами та системами обміну інформацією. Наприклад, банки, НФУ та інші учасники ринку повинні будуть інформувати Державну податкову службу про відкриття та закриття рахунків або електронних гаманців фізичних осіб. Також планується створення нових інформаційних баз, таких як Реєстр банківських рахунків та Реєстр власників трастів.

4. Включення нових суб’єктів до системи моніторингу

Розшириться коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу — до нього можуть бути залучені довірчі власники трастів, торговці культурними цінностями та інші учасники ринку, які раніше не підпадали під ці вимоги. Це означає, що відповідальність за фінансову прозорість буде значно ширшою та вимагатиме нових процедур і контролю.

5. Розкриття банківської таємниці

І один із найчутливіших викликів — це трансформація підходу до банківської таємниці. В рамках SEPA та загальноєвропейських правил обміну фінансовою інформацією, Україна повинна буде забезпечити прозорість даних про власників рахунків і фінансові операції. Це означає можливість доступу державних органів, зокрема податкової та правоохоронців, до раніше конфіденційної інформації в автоматичному режимі.

6. Технічна та інституційна готовність

До моменту приєднання українська фінансова система має відповідати всім стандартам SEPA: форматам повідомлень (зокрема ISO 20022), вимогам до обміну інформацією, захисту даних і безпеки платежів. Національний банк, комерційні банки та платіжні установи повинні пройти аудит відповідності та підписати відповідні угоди з Європейською платіжною радою (EPC).

Коли Україна реально зможе приєднатися до SEPA?

Національний банк України уже розпочав офіційні кроки для вступу до SEPA, зокрема підписав Меморандум про співпрацю з Європейською платіжною радою (EPC), заявив про підготовку до повноцінного подання заявки (подання очікується в другій половині 2025 року) та підготовка відповідного законодавства (вже на розгляді у ВР законопроєкт № 13233 від 30.04.2025, детальніше про який розповімо далі).  Водночас сам вступ до SEPA — це поетапний процес, який може тривати від одного до трьох років, залежно від темпів виконання необхідних умов.

Очікується, що перші реальні зміни для банківського сектору можуть початися вже у 2026 році — з пілотних підключень, технічної інтеграції та навчання. А повноправне приєднання до SEPA — за оптимістичним сценарієм — може відбутися у 2027–2028 роках. При цьому Україна вже зараз активно готує платіжну інфраструктуру: в країні вже запроваджено IBAN для внутрішніх рахунків, а також модернізується Система електронних платежів.

Кінцева мета — зробити фінансову систему України частиною європейського простору, де перекази в євро будуть такими ж простими, як і всередині країн ЄС. Це стане важливим кроком до глибшої економічної інтеграції, розвитку експорту, залучення інвестицій і покращення щоденного фінансового досвіду українців.

Законодавча база України для вступу в SEPA

Розглянемо ж детальніше законодавчу базу, яка буде основою для інтеграції з SEPA. Так, Уряд  України подав до Верховної Ради проєкт закону № 13233 від 30 квітня 2025 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».

Що пропонується змінити?

• Створення Реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізосіб, який адмініструватиме Державна податкова служба. До реєстру вносяться факти відкриття/закриття рахунків або сейфів, їхній IBAN та власники.
• ПДФС отримає електронний доступ до даних про рахунки та сейфи — ця інформація також стане доступною для Держфінмоніторингу, НАБУ, БЕБ, НАЗК, АРМА та виконавчих служб. Інформація «баланси» або суми транзакцій не передаватиметься до реєстру — лише метадані (дата, номер, власник).
• Забезпечення покарання для банків, що не повідомили про зміни до реєстру — штраф 680 гривень за кожен випадок .

Таким чином, проєкт фактично ослаблює банківську таємницю, надаючи держорганам можливість контролювати всі рахунки громадян і в перспективі  реєстр може стати інструментом повного зняття таємниці. Тому наразі НБУ та Мінфін ведуть активну дискусію: перший заступник міністра фінансів Денис Улютін підтвердив, що питання обговорюється, та пообіцяв “закритий” реєстр без відкритого доступу, але реальність покаже наскільки це відповідає практиці.

Але, заснування такого реєстру — обов’язкова умова для приєднання до SEPA — і подальше підключення українських банків до європейської інфраструктури платежів, тому залишається лише сподіватись, що рішення буде зважене та дійсно забезпечить баланс між євроінтеграцією та захистом приватності громадян України.

Законопроєкт № 13233 і подальші нормативні ініціативи є ключовими елементами підготовки країни до інтеграції у SEPA. Від успішності реалізації цих кроків залежить не лише швидкість приєднання, а й рівень довіри до української фінансової системи як з боку міжнародних партнерів, так і з боку громадян.

Отже, попереду — складна, але надзвичайно перспективна трансформація, яка здатна не лише покращити платіжні послуги, а й значно зміцнити позиції України на європейському фінансовому ринку.