Все що потрібно знати про запити ДПС по КІК

Контрольовані іноземні компанії (КІК) залишаються у фокусі уваги Державної податкової служби України (ДПС), навіть попри тимчасове скасування штрафів за неподання звітності КІК через воєнний стан. Деякі контролери КІК можуть вважати, що це дає їм можливість відкласти виконання зобов’язань, проте податкова служба активно моніторить наявність КІК та вже надсилає запити щодо причин неподання звітів.

Чому ДПС продовжує стежити за КІК? Як правильно відповідати на запити ДПС і  уникнути проблем у майбутньому? Розглянемо всі ключові аспекти в цій статті.

Чому ДПС продовжує стежити за КІК?

Незважаючи на тимчасове незастосування штрафів за неподання звітності КІК, Державна податкова служба України (ДПС) не зупинила контроль за цим питанням. Причин для такого пильного моніторингу декілька:

1. Протидія ухиленню від оподаткування

Запровадження правил КІК в Україні мало на меті зробити фінансові операції контролерів іноземних компаній більш прозорими та запобігти виведенню капіталу в юрисдикції з пільговим оподаткуванням або коли особа взагалі уникає сплати податків. Відсутність штрафів ще не означає, що податкова не збирає інформацію та не аналізує можливі порушення.

2. Використання відкритих джерел і міжнародного обміну даними

ДПС має доступ до різноманітних відкритих джерел, зокрема реєстрів компаній, митних баз, судових рішень та витоків інформації. Окрім цього, Україна бере участь у міжнародному автоматичному обміні податковими даними (CRS), що дозволяє податковим органам щорічно автоматично отримувати інформацію про рахунки українських резидентів за кордоном.

Більше того, часто ми забуваємо, що ДПС активно використовує обмін податковою інформацією на запит і з 2023 року значно посилила свою діяльність щодо запитів до контролюючих осіб інших держав. Податкові органи часто ставлять такі питання, як надання схеми корпоративної структури, інформація про бенефіціарних власників, керівників компанії та їх зв’язок із Україною, дані про офісні приміщення, кількість працівників, трудові відносини, довіреності для підписання контрактів або управління рахунками, а також ефективну податкову ставку КІК.

Згідно з інформацією від самих податківців, найбільша кількість запитів надійшла до органів Республіки Кіпр (32%), Швейцарії (18%), Великої Британії (9%), Німеччини та Люксембургу (по 7%), Нідерландів, Італії та Іспанії (по 5%), а інші країни займають 12%. Тому фактично збір інформації відбувається постійно і регулярно.

3. Підготовка до масового застосування штрафів після воєнного стану

Фіксуючи порушення зараз, ДПС створює базу даних для подальшого застосування санкцій. Після закінчення перехідного періоду всі, хто не подав звітність, можуть отримати штрафи без можливості уникнути відповідальності.

4. Виявлення ризикових платників податків

Контролери КІК, які ігнорують свої податкові зобов’язання, можуть потрапити до категорії «ризикових платників». Це означає, що їх фінансову діяльність можуть перевіряти ретельніше, що може призвести до додаткових питань щодо походження коштів та дотримання податкового законодавства.

Таким чином, ДПС продовжує моніторинг КІК не просто формально, а з чіткою метою – виявлення та контроль платників, які не виконують свої обов’язки та не сплачують податки. А результатом своє роботи вони очікують єдине – наповнення державного бюджету.

І не єдиним моніторингом багаті наші податківці. Окрім моніторингу, ДПС все частіше направляє індивідуальні запити до контролерів КІК, про що розповімо далі.

Запити ДПС по КІК: підстави, терміни відповіді та відповідальність

Державна податкова служба України вже активно надсилає запити щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), навіть попри те, що штрафи за неподання звітності тимчасово не застосовуються. Ці запити є першим кроком до майбутніх санкцій, тому контролерам КІК важливо розуміти, на якій підставі вони надсилаються, які строки відповіді передбачені законодавством і які ризики загрожують за ігнорування таких запитів.

Підстави для запитів ДПС по КІК

Податкові органи мають право вимагати інформацію у платників податків відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України (ПКУ). Запити щодо КІК можуть надсилатися з таких підстав:

1. Виявлення інформації про КІК у відкритих джерелах (іноземні бізнес-реєстри, митні дані, декларації, автоматичний обмін інформацією CRS).
2. Виявлення інформації про КІК від фінустанов та інших органів.  Згідно з правилами щодо КІК, банки та інші контролюючі й державні органи мають повідомити ДПСУ протягом п’яти днів, якщо дізнаються, що резидент України (як фізична, так і юридична особа) володіє часткою в іноземній компанії.
3. Фіксація відсутності поданої звітності контролером КІК за підсумками податкового періоду (наприклад, якщо контролер подав повідомлення КІК про створення іноземної компанії, а звітність КІК не подав).
4. Неузгодженість даних у поданій звітності (наприклад, якщо контролер КІК подав загальну декларацію, але не відзвітував про іноземну компанію).
5. Проведення податкової перевірки щодо відповідності контролера КІК критеріям, визначеним ПКУ.

Терміни надання відповіді

Згідно з нормами ПКУ, платник податків зобов’язаний надати відповідь на запит ДПС протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Якщо у відповіді необхідно надати значний обсяг документів, можна звернутися до ДПС із проханням продовжити строк розгляду.

У разі відмови у наданні інформації або ненадання відповіді у встановлений строк ДПС може розцінити це як підставу для проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідальність за ненадання відповіді

Хоча в умовах воєнного стану штрафи за неподання звітності щодо КІК тимчасово не застосовуються, відповідальність за ненадання відповідей на запити ДПС ніхто не скасовував.

Тому, якщо не відповісти на запит ДПС або надіслати документи не в повному обсязі, можна отримати штраф:

• 5 мінімальних зарплат – якщо запит стосується перевірки даних про КІК (або інших питань, зазначених у підпунктах 6-8 ст. 73.3.1 ПКУ).
• 1 мінімальна зарплата – якщо запит надісланий з інших підстав, передбачених ст. 73 ПКУ.

І найцікавіше – навіть якщо штраф сплачено, відправити запитувану інформацію все одно доведеться. Тому краще відразу відповідати вчасно й без зайвих проблем.

Окрім штрафу на платника податків можуть чекати і інші наслідки:

• Ризик позапланової перевірки на підставі неподання відповіді.
• Фіксація порушення у базі ДПС для подальшого застосування санкцій після воєнного стану.

Таким чином, запити ДПС щодо КІК – це не формальність, а реальний інструмент контролю. Навіть якщо штрафи за звітність КІК тимчасово не застосовуються, відповідати на запити податкових органів потрібно вчасно, щоб уникнути майбутніх проблем.

Як сформувати відповідь на запит ДПС щодо КІК і які документи додати?

Отримавши запит від Державної податкової служби щодо КІК, важливо правильно і вчасно на нього відповісти. Відповідь має бути аргументованою та відповідати вимогам Податкового кодексу України (ПКУ), а також супроводжуватися документальним підтвердженням.

Алгоритм дій при отриманні запиту ДПС

1. Перевірити зміст запиту – які саме питання ставить податкова?
2. Визначити правові підстави запиту – ДПС повинна посилатися на відповідні статті ПКУ і що важливо, запит має складено  належним чином згідно ПКУ, бо в протилежному випадку, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит.
3. Зібрати необхідні документи для підтвердження своєї позиції.
4. Підготувати відповідь у встановлений строк (15 днів) або звернутися за подовженням строку.
5. Відправити відповідь через рекомендований лист із повідомленням про вручення або через електронний кабінет платника податків.

До відповіді потрібно додати документи, що підтверджують заявлену інформацію.

Які документи можуть слугувати підтвердженням?

Залежно від ситуації, до відповіді можна додати:

• Виписку з реєстру іноземної компанії – підтверджує статус КІК, статутні документи КІК.
• Фінансові звіти КІК – якщо компанія не вела діяльності або мала мінімальні доходи.
• Договір або рішення про ліквідацію КІК – якщо компанія закрита.
• Документ, що підтверджує, що особа не є контролером КІК (наприклад, частка менше 50% або відсутність контролю).
• Копії поданих звітів (якщо звітність подавалася, але ДПС не отримала її).
• Лист із поясненням причин неподання звітності.
• Податкові декларації та довідки про доходи та витрати КІК.

Відповідь на запит ДПС має бути оформлена коректно та підкріплена належними документами в повному обсягу. Це дозволить уникнути штрафів і мінімізувати ризик додаткових перевірок.

Якщо запит складний або є ризики щодо наданої інформації, варто заручитися підтримкою. Фахівці Azola Legal Services допоможуть вам правильно підготувати відповідь, враховуючи всі вимоги законодавства. Ми забезпечимо професійний супровід цього процесу, щоб ваш бізнес залишався у правовому полі та працював без зайвих ризиків.

Пам’ятайте,  що  грамотна та вчасна взаємодія з ДПС –  запорука хорошої репутації компанії та її прозорого статусу в очах контролюючих органів.